Увійти/ Зареєструватися

"Цікаво дивитись на себе крізь призму часу. Тоді тобі здається, що зараз ти ще й нічо так", - Іздрик

Нам вдалося поговорити з Юрієм Іздриком, одним з творців Станіславського феномену, популярним поетом, музикантом, прозаїком, культурологом. Йому вдалося вирватись зі свого рідного Калуша у Житомир, куди він приїжджав на "Відкрий поезію для друга". Отже, тримайте те, що нам вдалося почути від "дяді Юри" зразка 2016 року:

Які Ваші враження від сьогоднішнього заходу?

Досить непогано. Нечасто вдається так ненапряжно посидіти. Зазвичай від тебе щось вимагають, а тут – ні.
Загалом, мені цікава ідея буккросингу, тому я її хоч так підтримую. Свого часу, коли я починав своє життя спочатку і позбавляв свою квартиру від мотлоху, а це були переважно книги: моя бібліотека й ті, що ще від батьків залишились. То щось з них я продавав, а що й просто прийшлось викидати, здавати на макулатуру...
Я поклав туди вже свої книжки. Мені ці книжки не потрібні, я вже їх один разу прочитав і не збираюсь повертатись. Може, ще хтось почитає (сміється).

До речі, про читання. Ви кажете, що відпускаєте свої твори у вільне плавання. Чи повертаєтесь Ви до них як читач?

Звичайно, проходить час і ти починаєш читати себе. Але, чим далі це написане у часі, тим це здається страшнішим (сміється). Цікаво дивитись на себе крізь призму часу. Тоді тобі здається, що зараз ти ще й нічо так.

То яким за рахунком втіленням Іздрика на цей раз Ви завітали в Житомир?

(сміється) Та тим, що й є в мені останні п’ять років. Більше метаморфоз у собі я не відчував.

Ми, як мистецький актив Житомира, хочемо відкрити літературну студію. Що Ви би порадили нам і молодим літераторам? Чи потрібні, на Вашу думку, літературні студії?

Я вже сьогодні казав, що творчі люди повинні гуртуватись. Хай навіть бухати, але разом. Збираються собі такі компанії, обмінюються думками. Потім щось з цього, може, й виходить. Звичайно, це добре. Щодо формату студій, то тут я вже нічого не пораджу. Це все суто індивідуально.

Одна справа лайки від незнайомих людей, інша справа лайки від якихось там поетів. Цим вже можна заробити собі плюсик до карми.

Дуже часто можна почути про Ваш феномен "щоденного віршування". То Ваші тексти, виношуються, чи це кожного дня нова ідея?

Перестав читати останнім часом. Для мене таким джерелом вербального матеріалу є радіо або аудіокниги, тому найчастіше буває так, шо якийсь образ, якесь словосполучення просто почую. Це, якщо йдеться про зовнішнє, бо, зазвичай, я собі знаходжу якісь внутрішні штуки. Шось ти собі думаєш, зачепився за якесь слово і воно починає проростати вже м’ясом, бо з нього якась структурка мобілізується. А іноді буває якийсь образ, який проходить зі сторони теж на рівні словосполучення і все, з нього починаєш...

Ви вже колись казали, що Ваші вірші – найкращий спосіб комунікації з людьми, але така комунікація є односторонньою. Чи дійсно вірші не потребують діалогу?

Для мене вірші, так склалося, що вони – оце моє життя в Фейсбуку, моє щоденне, яке я обмежив до, власне, вірша тільки. Раніше я ще якісь коменти іноді кидав, потім мені за це було соромно і я таки примусив себе просто не коментувати ніяк, чи ніяких подій хоча би. І реагувати тільки на віршоване.
Це мені поки шо подобається, але це все ж не є аж такий односторонній зв’язок, бо однаково я отримую якісь там лайки, дивлюсь на перепости і є якісь коменти. Причому, там з людьми, які вже віддавна є фоловерами, то є у нас своєрідна гра.
Наприклад, мій колишній редактор, Олександр Крацюк, то він на кожен мій віршик постить який-небудь там ролик, там якийсь класичний рок, або якийсь там джаз, або щось таке. Він знає, що збігається з моїми думками, він завжди від якогось образу вірша відштовхується. Отака-от гра, наприклад.
Тобто, одна справа лайки від незнайомих людей, інша справа лайки від якихось там поетів. Цим вже можна заробити собі плюсик до карми. Це є не одностороннє, але це є максимально звужене комунікаційне поле, звужений соціум, тому що він мене впізнає, мене плющить і таке інше.

І, все ж таки, «Щоденне віршування» – це спосіб буття Вашої поезії чи банальне бажання щоденної комунікації зі світом?

Я ж кажу, що це історична форма – це випадково, це так історично склалося. Можливо, я б і далі писав якісь короткі там есейчики чи щось такого, але тут все одне до одного збіглось.
По-перше, що почав писати вірші. По-друге, у мене був лайфжорнал, а зараз у мене все на Фейсбуку. У лайфджорналі можна було собі дозволити велику текстуху написати, а тут вже нє... Тут треба пост і все таке...
От в мене вірш чотири строфи, буває вже довше, але якшо ти не вкладаєшся в чотири строфи, значить, чувак, ти лажаєш, сто процентів лажаєш, як умієш – давай, в чотири плети (сміється).

Ну, жарти-жартами, але й справді, що шість це вже задовго – сказати смішно.

 

І, наостанок, у нас є невеличкий питальник неперевершеного інтерв’юера, Бернара Піво. Можливо, Ви чули?

Ну, давай.

Ваше улюблене слово?

І шо???

Найбільше неприємне слово?

Картоха.

Що вас «заводить»: творчо, духовно, емоційно?

Мене заводить позитивна енергетика.

А що розчаровує?

Негативна енергетика (сміється).

Ваше улюблене лайливе слово?

Х*й його знає. Отак і напишіть (сміється).

Який звук або шум Ви любите?

Не можу сказати лише один, який люблю. Люблю, цей перший момент, коли в філармонічній залі починає грати струнний оркестр, оця тепла хвиля першого звуку.

Який звук або шум Ви ненавидите?

Коли стукають в вікно. Вбив би зразу. Зразу Калашникова взяти й порозстрілювати.

У якій професії Вам ще хотілося б себе спробувати?

Я хочу ще на старість поглибити свої заняття з дослідження мозку і повністю віддатися DrumТиатру.

Чим би Ви ніколи не хотіли займатися?

Та будь якою фізичною працею, та ніякою, взагалі нічим би не хотів, я от вже 5 років на пенсії і мені так афігенно, шо це просто...

Якщо Бог існує, що Ви би хотіли від Нього почути, коли опинитесь там?

Нічого. Я з цим чуваком вже всьо перебазарив. В мене до нього вже питань немає.

Дякую Вам.

Прошу (посмішається). Ну, всьо, я пішов. Дядя Юра замерз (сміється).

 

 

Юрко Іздрик мерзне біля однієї з буккросингових "шпаківень" у Житомирі, але розгорнуто відповідає на усі наші питання

ТегиТекст

Залишити коментар

Увійти за допомогою: